Шановні наші захисники, мужні воїни, патріоти нашої Вітчизни!
Низький Вам уклін і дяка за Вашу самовідданість та невтомну працю на полях бойових, освітніх та наукових фронтів. Ви є взірцем Відваги для сьогоднішніх та наступних поколінь у боротьбі за незалежність України.
Сьогодні Ви пліч-о-пліч бороните нашу Землю та захищаєте наші інтелектуальні надбання у єдиному пориві єднання національної свідомості та високого професіоналізму викладача та науковця.
Ви є гідними представниками Хіміко-технологічної спільноти, яка завжди є фундаментом для функціонування потужної промисловості незалежної України.
Героям Слава!
З 2014 року на свято Покрови призначено День захисника України.
Покро́ва Пресвято́ї Богоро́диці — християнське і народне свято, яке відзначається 14 жовтня, було встановлене в кінці Х - на початку ХІ століття.
З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва.
За переказами, йому передувала подія, що відбулася в місті Константинополі у Влахернському храмі 14 жовтня 910 року, де зберігалася велика християнська реліквія - риза Богородиці. Ішла війна, місто було оточене чужинцями і практично уже не могло оборонятися. Під час всенощної, що відправлялася у храмі, юродивий Андрій, якого знали як дуже побожну людину, побачив видіння. Над людьми, що молилися, з'явилася Богородиця разом із ангелами та святими. Вона покрила людей своїм омофором і молилася разом з ними. Юродивий сказав, що бачив Богоматір, яка плакала над людьми і молилася за мир. Віруючі повірили, що Богородиця опікується світом, пильнує людство, застерігає його жити у мирі та спокої. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.
Свято Покрови — давнє українське свято. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після руйнування Катериною ІІ Запорізької Січі козаки, слідуючи Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Цікаво, що козаки настільки глибоко та щиро поважали образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу та урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася і друга назва свята – Козацька Покрова.
Загальновідомою ознакою Покрови є те, що вона покриває землю або листям, або снігом. Згідно з переказами та легендами, саме на Покрову запорізькі козаки вирушали на зимівлю по своїх хуторах та зимівниках. На Січі залишалася тільки стала залога із січовиків, які нічого, крім власної зброї не мали, та інших козаків, що за різними причинами залишалися у своїх куренях. А оскільки в ті часи основним календарем були церковні свята — то і маємо козацьке свято на Покрову. До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль. До початку жовтня закінчуються усі найважливіші сільські роботи на землі (в тому числі сівба озимих) — завершено хліборобський цикл робіт. Зібраний урожай та більш-менш вільний час дають можливість для проведення весіль. Це найблагодатніша пора для весільних гулянь, початку вечорниць. Звідси беруть свій початок весільні осінні тижні. Згодом, під впливом християнства, виникла традиція, що дівчата, котрі бажали взяти шлюб саме цього року, мали побувати на святі Покрови у церкві і помолитися: «Свята Покрівонько, покрий мені голівоньку». Це свято — покровитель весіль, початок сезону на сватання та весілля.
Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Особливе шанування Покрови Богородиці починається з 12 століття. Запорозькі козаки будували багато однойменних храмів та шанували особливо ікони Покрови.
Перлиною української архітектури є Покровський собор Харкова, зведений у 1689 р.
