Лікар, який завжди поруч з тобою або про рідкий пластир
 |
 |
Шкіряний покрив людини є найбільшим за площею органом нашого тіла. Шкіра – це природний фізичний бар’єр, який захищає розташовані під ним тканини і органи від шкідливого впливу чинників навколишнього середовища та патогенних мікроорганізмів. Окрім бар’єрної, шкіра виконує і інші функції – зокрема через неї назовні виводиться деяка кількість шкідливих речовин з організму та завдяки наявності пор забезпечується його терморегуляція. Оскільки шкіра – наш найперший захисник, то в цілому ряді випадків саме вона зазнає пошкоджень в першу чергу. Часто такі пошкодження виникають внаслідок механічного впливу і представляють порушення суцільності шкіри у вигляді ран або подряпин. Іноді шкіра страждає внаслідок впливу підвищених температур або агресивних хімічних реагентів; у цих випадках ушкодження шкіри проявляються у вигляді термічних або хімічних опіків. Для лікування пошкоджень шкіри використовується велика кількість лікарських засобів. Але особливу увагу серед них викликає використання тих з них, що називаються рідкими пластирами або шкірними клеями. Виникає питання – чому саме до лікарських засобів цього типу прикута така велика увага?
Відповідь дуже проста – лікування пошкоджень шкіри важливо проводити одразу ж після її ушкодження, оскільки це в значній мірі усуває подальший негативний розвиток подій. Використання шкірних клеїв у терапії різних ранових процесів є сучасною альтернативою класичним методам накладання швів, тканевих пов’язок, використанню пластирів.
 |
 |
Шкірні клеї або рідкі пластирі – це в’язкі рідини, що залишають на шкірі після випаровування легколетючого розчинника еластичну липку міцну плівку. Це безболісний та ефективний метод закриття різних ран. Оскільки цей спеціальний клей використовується для шкіри людини не тільки лікарями, а й у побутових умовах, необхідно, щоб вона відповідала заданим вимогам.
Рідкі пластирі для шкіри людини застосовують, коли необхідно максимально захистити ранку від зовнішніх впливів. При цьому такий клей використовується тільки для невеликих ранок на шкірі, так званих мікротравм, наприклад, порізів, подряпин.
 |
 |
Що ж таке рідкий пластир? Рідкий пластир або, як його ще називають, шкірний клей, є легколетючою рідиною, яка після випаровування залишає на шкірі тонку еластичну прозору липку плівку. Рідина, наноситься на чисту суху шкіру і висихає за 30 секунд, формуючи дихаючий захисний бар’єр на шкірі. Завдяки такій "штучній шкірі" ранка або травмоване місце дезінфікується і захищається від зовнішніх подразників. Шкірний пластир дбайливо захищає шкіру від попрілостей і запобігає попаданню вологи в рани.
Основними перевагами використання шкірних клеїв при зовнішніх травмах шкіри є:
зручна форма випуску (рідина або спрей), яка легко та швидко наноситься, проста у застосуванні, не відклеюється та може стати основою для стандартних пов’язок;
– водостійкість, яка приймати душ або ванну;
– еластичність (плівка легко розтягується до потрібного розміру, не пошкоджуючись при цьому та легко наноситься на будь-які місця, де звичайні пластирі завдають дискомфорту під час згинання (лікті, коліна), не обмежує рухів);
– мікропористість (пропускає вологу назовні, захищає від мацерації);
– прозорість (дозволяє оглядати рану без ризику потрапляння інфекції та забруднення, практично не помітний);
– не викликає появи алергічних реакцій;
– не токсичний стосовно середовища організму;
– не викликає відчуття болю при використанні на запалених або пошкоджених ділянках шкіри;
– легко та швидко наноситься на будь-яку ділянку шкіри, повністю вкриваючи рани;
– можливість включення до складу шкірного клею фармацевтичних речовин, що забезпечують швидше загоєння рани.
Рідкі пластирі випускаються у вигляді рідин або у формі аерозолів
А ось з точку зору хіміка рідкі пластирі – це рідкі полімерні композиції, з яких після нанесення на шкіру випаровується розчинник, а молекули полімеру утворюють плівку на рані. До їх складу входить досить великий «хімічний букет». Найголовнішою його складовою є плівкоутворююча речовина, яка при випаровуванні формує полімерну сітку. Також до складу рідкого клею обов’язково вводять пластифікатор, який забезпечує гнучкість полімерної плівки та покращує адгезію. Для кращого змішування компонентів у клей вводиться емульгатор і спеціальна добавка для забезпечення водовідштовхуючих властивостей. І останній компонент букету – розчинник, який водночас виконує роль антисептика.
Історично першими в якості рідких пластирів використовувались розчини коллодію. У 1847 р. американський студент-медик Джон Паркер Мейнард розчинив отриману рік тому швейцарським хіміком Шенбейном нітроцелюлозу в суміші спирту та ефіру і отримав сиропоподібну прозору рідину, яка при висиханні давала стійку прозору плівку.
Так було отримано перший колодій, який відразу почав застосовуватися як пластир під час бойових дій: він одночасно і дезінфікував рану і закривав її. Відомий приклад використання колодію під час Кримської війни. Відмова від колоїдієвих клеїв обумовлена, в першу чергу тим, що колоксилін, що є сумішшю моно-і динітроцелюлози, є вибуховою речовиною. Крім того, ці сполуки не мають водостійкості.
На сьогодні на нашому ринку присутні імпортні хірургічні клеї на основі 2-октилціаноакрилату та н-бутилціаноакрилату, а також на основі поліестреаміду. Перспективною є розробка шкірних клеїв до складу яких входять активні фармацевтичні агенти. Наприклад, у шкіряний клей, який відомий нам як клей БФ-6 додатково вводять антисептик, у якості використовують мірамістин у вигляді спиртового розчину. Іноді до нього вводять інші речовини – ксимедо або ксимедону гідрохлорид, димексид, діоксидин, лідокаїну гідрохлорид та ін. Сучасні тенденції у цій області пов’язані з розробкою клейових герметиків для хірургії, здатні за лічені хвилини склеювати та безболісно покривати тканини пацієнта з наступним розсмоктуванням клейового шва. Прикладом такого клею служить Сульфакрилат, який застосовується для передопераційної обробки артеріо-венозних систем головного мозку. Плівка під час використання шкірних клеїв утворюється при висиханні розчинів каніфолі чи синтетичних смол. А ось для надання плівки більшої еластичності до складу клеїв вводять олії або дибутилфталат.
Гуріна Галина Іванівна, Саєнко Наталія Вячеславівна, Пилипенко Олексій Іванович
