Чому, Питаю Життя Зникає Без Сонця Фарб? (Katarina)
Зараз почався чорно-білий період у природі. Тому ми вирішили трішки поностальгувати за яскравими весняними, літніми та осінніми барвами і розповісти про природні барвники.
Антоціани
Ви не замислювались, чому квіти, рослини та їхні плоди мають яскраве забарвлення? Причина проста – всі вони містять природні пігменти, серед яких не останнє місце займають сполуки-барвники антоціани. Вперше назву "антоціан" використав у 1835 р. німецький фармацевт Людвіг Кламор Маркварт у своєму трактаті «Кольори квітів», який назвав «антоціаном» хімічну сполуку, яка надає квітам синього кольору. У 1845 р. Маркварт заснував у Бонні Marquart's Lager Chemischer Utensilien – фабрику з виробництва чистих хімікатів та фармацевтичних препаратів. До речі, сьогодні виробництво у Бонні є частиною промислового гіганту – компанії Evonik Industries, що робить останню одним із найстаріших виробників хімічних реактивів у Німеччині. Дослідника зацікавила причина забарвлення волошок; в результаті копіткої роботи ним був виділений синій рослинний пігмент, який і отримав таку назву. Зараз ми знаємо, що знаходяться антоціани у рослинах, які мають червоне, фіолетове чи синє забарвлення вегетативних (листя, стебел, коріння) і генеративних (пилок, квіти, плоди) органів.
Взагалі-то перші досліди з вивчення антоціанових сполук та їхньої хімічної природи провів відомий англійський хімік Роберт Бойль. Ще в 1664 р. він виявив, що під дією кислот синій колір пелюсток волошки змінюється на червоний, під дією ж лугу пелюстки зеленіють. У 1913–1915 рр. німецький біохімік Ріхард Вільштеттер та його швейцарський колега Артур Штоль опублікували серію робіт, присвячених антоціанам. З квіток різних рослин вони виділили індивідуальні пігменти та описали їхню хімічну будову. Виявилося, що антоціани у клітинах знаходяться переважно у вигляді глікозидів. Їхні аглікони (базові молекули-попередники), які отримали назву антоціанідинів, переважно пов’язані з цукрами – глюкозою, галактозою, рамнозою. «За дослідження барвників рослинного світу, особливо хлорофілу» у 1915 р. Ріхард Вільштеттер був удостоєний Нобелівської премії з хімії.
Антоціани (також антоціаніни; від грец. ἄνθος – квітка і грец. κυανός – синій, блакитний) – забарвлені рослинні глікозиди, що містять як аглікон антоціанідини — заміщені 2-фенілхромени, що відносяться до флавоноїдів. Відомо більше 500 індивідуальних антоціанових сполук і їх кількість постійно збільшується. Усі вони мають С15-вуглецевий скелет – два бензольні кільця А і В, з’єднані С3-фрагментом, який з атомом кисню утворює γ-піронове кільце. При цьому від інших флавоноїдних сполук антоціани відрізняються наявністю позитивного заряду та подвійного зв'язку в С-кільці.
Далі буде........
Пилипенко Олексій Іванович