14.09.2022 р. о 10-15 у середовищі ZOOM відбулася зустріч зі стейкхолдерами ТОВ «Альт-С» студентів групи ХІіТк-2021-1, які зараз проходять навчальну практику.

Шановні першокурсники 2022/2023 навчального року!

16 вересня 2022 року о 12:00 онлайн на платформі Zoom з трансляцією на офіційній сторінці Університету в Facebook

запрошуємо доєднатися до Посвяти у студенти.

12.09.22 р. о 16-00 через сервіс Microsoft Teams було проведено засідання кафедри хімії та інтегрованих технологій.

Консультація із проведення фахового іспиту для вступу до магістратури за спеціальністю 161  Хімічні технології та інженерія

відбудеться 15 вересня о 10.00 у середовищі  Zoom за посиланням.

15 травня 2022 року відбулася онлайн консультація між співробітниками «Регіонального центру технології та дизайну кераміки та скла» кафедри хімії та інтегрованих технологій ХНУМГ ім. О. М. Бекетова та представниками наукової спільноти Китаю.

У рамках співпраці кафедри хімії та інтегрованих технологій зі стєйкхолдерами 25.06.21 року у лабораторії PVCLab кафедри хімії та інтегрованих технологій відбувся майстер-клас на тему «Теплі фарби».

Існує декілька різновидів сучасних сірників. За призначення розрізняють сірники звичайного вжитку, вологотривкі (для використання, наприклад, у тропіках), вітрові (які можна запалювати на вітру) і т. д. Здебільшого сучасні сірники виготовляють у вигляді дерев’яної палички (соломки) з голівкою, для запалювання якої використовується тертя об намазку (терку), яка нанесена на боки сірникової коробки.

У якості деревини для виготовлення сірників, як правило, використовується осина і іноді липа. Для виготовлення заготовок сірників з дерев’яного чурбака знімають кору, а потім спеціальним ножем по спіралі зрізують стрічку, яку розрубують на сірникову соломку. Згоряння сірників – непростий процес. Наприклад, необхідно, щоб під час горіння утворювався залишок, який має не тліти і на якому повинен триматися шлак від згорілої голівки. Необхідність останнього пояснюється бажанням убезпечити споживача від пропалювання одягу розжареним шлаком. А ось тліючий залишок від соломки представляє собою справжню пожежну небезпеку. Для усунення тління і закріплення шлаку соломку просочують речовинами, які під час горіння утворюють на її поверхні плівку. Завдяки цій плівці припиняється горіння сірникового залишку. Вона ж закріплює шлак від голівки. У якості протитліючих речовин використовують фосфатну кислоту або амонію гідрогенфосфат (NH₄)₂HPO₄.

Небезпека використання білого фосфору у виробництві сірників призвела до необхідності розробки так званих «гігієнічних» або «безпечних» сірників. Головним нововведенням у її розробці стало використання червоного фосфору не на головці сірника, а у складі спеціально розробленої ударної поверхні. Навіщо ж потрібна ударна поверхня? Відповідь досить цікава. Виявляється, на прикладі сірників ми не тільки знайомимось з протіканням окисно-відновних реакцій, але й маємо змогу наочно побачити існування однієї з фундаментальних величин хімічної кінетики (розділу хімії, що вивчає швидкість хімічних реакцій) – енергії активації. Виявляється, проходження будь-якого хімічного процесу можна уявити як своєрідний спуск на санчатах з гори взимку. Але ж відомо, що для того, щоб відбувся спуск, нам необхідно спочатку піднятися на гірку, витративши певну енергію. Енергію, необхідну для «запуску» реакції і яка називається енергією активації, можна отримати різними способами. У сірнику вона добувається внаслідок тертя і розігріву його голівки об ударну поверхню, яка розташована на обох боках сірникової коробки. Неймовірно, та виходить, що для отримання енергії у результаті горіння сірника ми повинні спочатку витрачати власну енергію!