Розумні покришки. Команда розробників відомої шинної компанії Goodyear створила унікальні шини для вантажних автомобілей, які здатні змінювати профіль протектора залежно від умов їх використання. Масове застосування «розумного» полімеру, що становить основу покришки, допоможе суттєво знизити операційні витрати транспортних компаній. Новий унікальний полімер з назвою Ap-R1L-Fi-Rs-T, вперше в історії знайшов застосування у протекторі автомобільних шин. Ця технологія дозволяє профілю протектора автоматично змінювати форму залежно від умов використання.
Новий полімер реагує на термоеластичну напругу в шинах і відповідним чином змінює профіль протектора та, отже, властивості шини. Наприклад, при перевезенні вантажів на великі відстані розумний протектор забезпечує високий відсоток поздовжних канавок у структурі протектора, водночас знижуючи рівень опору коченню та створюючи чудове гальмування на мокрій дорозі. Якщо транспортний засіб використовується для поїздок на невеликі відстані, профіль протектора автоматично змінюється, утворюючи велику кількість жорстких блоків протектора. Склад протектора також змінюється: він стає виключно зносостійким та стійким до стирання, сприяючи оптимізації показників пробігу.
Розумні пакети. Основною проблемою полімерів з точки зору екології є виключно значна стійкість їх молекул у природному середовищі. Дійсно, штучні полімери – це матеріали «незнайомі» природі. Тому природа не створила ефективних способів знешкодження таких речовин.
Поліетилен
Наприклад, одноразовий поліетиленовий пакет зазвичай використовується для перенесення продукту від магазину до нашого будинку або квартири, а потім викидається. Оскільки в природі таких матеріалів немає, то не існує швидких природних методів розкладання поліетилену; дослідження швидкості деструкції поліетилену показують, що для повного розкладання поліетиленового пакету необхідно приблизно 400 років! Під впливом сонячної радіації та температури поліетилен, як і інші полімерні матеріали, руйнуються з утворенням мікроскопічних часток, які на даний час присутні у всіх без виключення середовищах нашої планети – воді, повітрі, ґрунтах. Підраховано, що за самими скромними оцінками всього лише за один рік людство використовує понад 4 трильйони пакетів. І це без урахування всіх інших подібних речей! Методи боротьби з полімерним засміченням планети включають обмеження використання полімерної упаковки або створення полімерних матеріалів на основі природних сполук.
На сьогоднішній день найбільш поширеним промисловим полімером, здатний самознищуватись у природі вже через три роки після його експлуатації, є матеріал на основі кукурудзяного крохмалю. Сировиною для виробництва біопакетів з полісахаридів служить полілактид (полімолочна кислота), вперше синтезований понад півстоліття тому.
Полілактид
Полілактид (ПЛА або PLA) – полімер молочної кислоти, термопласт, який у промисловості синтезують переважно з гідролізатів крохмалю. Кукурудзу подрібнюють і одержують із неї крохмаль; крохмалю ж у кукурудзі міститься до 57 %. Потім крохмаль переробляють у декстрозу, яку далі ферментують за присутності білкових каталізаторів для отримання молочної кислоти. З концентрованої молочної кислоти в процесі реакції олігомеризації одержують лактид, а потім полімер молочної кислоти. Екопакет з кукурудзяного крохмалю – насправді зовсім не сенсаційне ноу-хау. З його розчину в розчинниках (хлороформі, бензолі, бутилацетаті) можна робити волокна та плівки. Щоправда, ці токсичні розчинники – далеко не квітковий нектар, а проблема їхньої утилізації без шкоди для екології поки що не вирішена, а продукти харчування вкрай небажано бездумно витрачати для виготовлення пластику. Проте вчені не зупиняються на досягнутому і розробляють нові біодеградуємі полімерні матеріали. Сподіваємось, що колись пакет, викинутий ввечері у відро для сміття, до ранку розпадеться на нешкідливі для екології та людини компоненти і зникне.
Олексій ПИЛИПЕНКО
