Гарбуз – родова назва рослин родини гарбузових. Прийшло у нашу мову дане слово як запозичення з тюркської і означає «віслючий огірок». Це однорічні або багаторічні жорстко-шорсткі або волосисті трави, які мають стебла, що стеляться по землі і чіпляються за допомогою гіллястих вусиків. Гарбуз має пяти’лопатеві листки та великі жовті квітки. Квітка гарбуза схожа на витягнутий дзвоник і внаслідок свого розміру та яскравого кольору приваблює комах-споживачів нектару; тому гарбуз є досить непоганим медоносом. Великі розміри поруч з яскравим оригінальним забарвленням ефектно виділяють гарбуз серед іншої городини, особливо при похолоданні, коли нива оголюється. Саме тому гарбуз часто називають царем городу або королем осені.
Батьківщиною гарбуза є Центральна Америка. Цікаво, що індіанці вирощували гарбуз ще за 5-6 тисяч років до нашої ери. Індіанці вживали сушений гарбуз або смажили скибочки гарбуза на багатті, а зі смужок в’яленого гарбуза робили килимки. Також вони використовували в їжу квітки рослини, а з твердих сортів робили посуд. У Європу гарбуз був завезений Христофором Колумбом і спочатку використовувався як декоративна рослина для озеленення та одержання квітів. З Іспанії гарбуз швидко розлізся по інших країнах, де його почали вирощувати для згодовування худобі та у якості харчової рослини.
В Україні гарбуз з’явився у XVIІ столітті і швидко розповсюдився. Цьому сприяло те, що це невибаглива культура, яка дає великий урожай, добре приживається, а клімат дозволяє вирощувати гарбуз у всіх регіонах країни. Гарбуз став настільки невід’ємною частиною нашого пейзажу, що без нього не можна уявити українській город або баштан. Часто гарбуз висаджували вздовж огорож та тинів, де він виконував роль рослини-озеленювача. Тому можна почути – «Сивий кіт перевісився через пліт». Без гарбуза не обходився і стародавній український звичай сватання. Якщо наречений не був любимий та бажаний, йому вручали «гарбуз» і він, принижений і посоромлений, вирушав додому.
Здебільшого вирощують у нас три види гарбуза – звичайний, великоплідний або волоський та мускатний. Ми звикли вважати гарбуз овочем. Але насправді це не так – з ботанічної точки зору гарбуз є ягодою, тобто є плодом, вкритим твердою оболонкою, яка містить всередині насіння.
Фото гарбуза – від магістранта кафедри Маркуш Наталії Василівни
За виключенням декоративних сортів, плоди гарбуза вживаються в їжу. Після теплової обробки варений або печений гарбуз дуже добре засвоюється організмом і використовується для дитячого та дієтичного харчування. І саме тут вирішальним є їх хімічний склад. Гарбузи низькокалорійні є добрим джерелом клітковини, вітаміну A, Е, вітамінів групи B, калію, цинку та заліза.
З точки зору хімії гарбуз – справжня комора різноманітних речовин у вигляді колоїдної системи, збудованої з природних біополімерів. Серед найважливіших з них, наприклад, -каротин – попередник вітаміну А та антиоксидант, який на рівні клітинних мембран нейтралізує дію вільних радикалів. Такі радикали іноді утворюються в організмі та представляють собою нестабільні та дуже активні частки, які при взаємодії з тканинами можуть накоїти чимало лиха і навіть призвести до виникнення злоякісних пухлин. При зустрічі з вільними радикалами молекули -каротину вступають у реакцію з небажаними гостями, швидко нейтралізують їх і, жертвуючи собою, є нашим незамінним захисником. Однак зникнення -каротину не відбувається безслідно. Продукт перетворення -каротину – вітамін А, виконує безліч біохімічно важливих функцій в організмі людини та тварин. Насправді це не одна сполука, а ціле сімейство, яке називається ретіноїди. Серед них найбільш важливими є ретиналь і ретинол. Ретиналь є компонентом родопсину – основного зорового пігменту. У формі ретиноєвої кислоти вітамін стимулює ріст та розвиток тварин. Ретинол є структурним компонентом клітинних мембран, що теж забезпечує антиоксидантний захист організму. При нестачі вітаміну A розвиваються різні ураження епітелію, погіршується зір, порушується змочування роговиці ока. А ще -каротин відповідає за помаранчеве забарвлення цієї ягоди.
Інший подарунок гарбуза для нас – це вітамін РР або В3. Інші назви цього вітаміну – нікотинова кислота або ніацин. Нікотинова кислота – продукт окислення нікотину – алкалоїду, який продукують рослини родини пасльонових та який запобігає поїданню цих рослин комахами. Для нас нікотин відомий як одна з речовин, що міститься у тютюні. І знову ми стикаємося з хімічним парадоксом – продукт, одержаний з отруйної вихідної речовини, для є для нас необхідною речовиною! Зазначимо, що нестача вітаміну РР призводить до виникнення дерматитів, деменції, а також спричинює таке захворювання як пелагра.
Залізо – один із основних компонентів гемоглобіну, відповідального за перенесення кисень у крові по всьому організму. Приймає залізо бере участь і у процесі відтворення здорових еритроцитів, які містять гемоглобін. Без нього неможливі багато процесів в організмі, у тому числі енергетичний обмін та відновлення ДНК. Калій відіграє важливу роль у функціонуванні нервової системи, скороченні м’язів, підтримці водного балансу організму, нормального кров'яного тиску та цукру в крові. Цинк потрібен для виробництва білків і ДНК, росту і відновлення м’язів, важливий для правильного відчуття смаку та запаху, сприяє загоєнню ран, допомагає імунній системі боротися з бактеріями та вірусами, покращує травлення.
Взагалі, користь гарбуза для людини полягає у високому вмісті речовин, які допомагають зберегти молодість. Тож достатньо регулярно вживати в їжу гарбуз, щоб уникнути передчасних ознак старіння. Клітковина, яка міститься у гарбузі, сприяє регуляції роботи шлунково-кишкового тракту та інтенсифікує процеси виведення з організму токсичних речовин, важких металів, радіонуклідів. М’якоть гарбуза прикладають для полегшення болю при опіках, а насіння використовують як протиглистний засіб. До речі, поживна цінність насіння гарбуза зростає з його старінням. У давнину вважали, що сік гарбуза – найкращий засіб від веснянок і укусів змії.
Гарбуз – герой безлічі рекордів. Приміром, у США був випечений найбільший пиріг з гарбуза – діаметром 152 см. Випікався цей гігантський пиріг понад 6 годин. Вага плодів гарбуза може коливатись в межах від 0,5 до 1000 кілограмів! Світовий рекорд – 1226 кг – був встановлений в Італії у 2021 році. Існує близько 20 видів гарбуза: крім традиційних помаранчевих, зелених і жовтих бувають сині та білі гарбузи.
Фото від магістранта кафедри Маркуш Наталії Василівни
Використовуються плоди гарбуза і для декорування, зокрема виготовлення посуду і ліхтариків. Традицію робити ліхтарики з гарбузів привезли у США ірландці, які вирізали ліхтарики з брукви до щорічного свята Самайн. Але з часом вони виявили, що стінки гарбуза значно м’якші і вирізати їх простіше. Самайн – кельтське свято закінчення збору врожаю, яктй по прийнятті християнства наклався на День всіх святих, що святкується 1 листопада, після якого, 2 листопада, йде День поминання померлих. Передує цим церковним святам ніч з 31 жовтня на 1 листопада — Хелловін (від англ. All Hallows' Eve «надвечір’я (переддень) Всіх святих»).
Пилипенко Олексій Іванович
